Маю тільки небо над собою, маю тільки душу при собі

Бібліографічний огляд до 85-річчя від дня народження Л. В. Костенко

Якщо хочеться почитати поезії, відчути красу слова, перейнятися емоціями, раджу вам взяти в руки збірку поезій Ліни Костенко. Читати її завжди легко і приємно, вона вміє писати так, щоб торкнути самі тонкі струни душі. Вслухайтесь у слова поета, вдумайтесь у їх глибокий зміст — і вам відкриється багато таємниць життєвих і поетичних.

19 березня 2015 року – ювілей відомої української поетеси. Їй виповниться – 85. Ліна Костенко – глибоко сучасна, глибоко українська поетеса. Вона належить до плеяди найталановитіших із шестидесятників. Безкомпромісність — ось пароль її поезії. Неповторність — ось друге з ключових понять волелюбної музи Ліни Костенко.

Час, який дістався цій жінці для життя, теж потребував від неї самозречення, віри й відваги. Нескореність поета перед тоталітаризмом — це її людський подвиг. Вона зберегла не тільки власну честь і гідність, а й честь і гідність української літератури.

В 1968 році Л.Костенко пише листи на захист В.Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім’я Л.Костенко в радянській пресі не згадується, книжки не видаються. Вона попала в «чорні списки», «пасаж мовчання» стає повним. Ліна Василівна працює «в шухляду», проявляючи твердість і безкомпромісність: жодного слова на славу КПРС, Леніна вона не написала.

Тільки в 1977 році виходить збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а в 1979 р. – історичний роман у віршах «Маруся Чурай», який став перлиною української літератури ХХ століття. Роман приніс Л. Костенко справді всенародну славу. Разом зі збіркою «Неповторність» він у 1987 році був відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

Ліна Костенко у романі «Маруся Чурай» розповіла не тільки романтичну історію нещасливого кохання Марусі Чурай до Гриця Бобренка.

Поетеса розкрила перед читачем великий пласт історії. У її творі історичні особи — не статичні фігури. Вони живуть, діють, помиляються і перемагають.

Також в 1987 році виходять збірки віршів «Сад нетанучих скульптур», книга для дітей «Бузиновий цар», в 1989 році – « Вибране».

Історичний роман «Берестечко» писався протягом майже трьох десятиліть.

Вперше його видання з’явилося влітку 1999 року. Це книга про одну з найбільших трагедій української історії – битву під Берестечком і його варто читати як твір-попередження. Україна 17 ст. мала чогось важливого навчити Україну 21 ст. Може, що «поразка – це наука, ніяка перемога так не вчить»? А відтак і необхідність перемоги над поразкою? А може спонукає нас осмислити тяжкі уроки творення держави – вождями і всією нацією?

Небагато є сьогодні в Україні особистостей, перед якими б так заклякали і журналісти, і політики, і вся українська спільнота. Але таких особистостей і не може бути багато. Це та, вже майже міфічна порода аристократів духу або ж моральних авторитетів, беззаперечність позиції яких не порушується часом, простором, а тим більше «актуальними вітрами». Л.В. Костенко відмовилася від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!».

Ліна Костенко — Поет у найповнішому, справжньому розумінні цього слова. А це означає, що в неї загострене розуміння Краси — краси природи, слова, думки, краси почуття, вчинку. Саме на ґрунті зведеної до культу Краси і постають її поетичні шедеври. На принципах Краси будується і етична позиція письменниці. Вона органічно не приймає зраду, моральну безпринципність, усілякі поступки Злу... — все це у її розумінні є потворнім. Візьміть в руки книжку «Річка Геракліта», розкрийте її навмання… і ви не зможете відірватися.

«Записки українського самашедшого» — перший прозовий роман Ліни Костенко.

Вийшов у світ в грудні 2010 року. Роман практично зразу ж став українським бестселером.

Ліна Василівна Костенко — це справді живий класик української літератури. Звертаємо вашу увагу, що ЦБ ім. Короленка має в своїх фондах всі видання письменниці, з якими ми ознайомили в цьому огляді. Сподіваємось, що Ліна Василівна стане вашим улюбленим поетом, а її поезії принесуть вам хвилинки радості, задоволення. Та письменниця і від читача потребує зосередженості, інтелектуальної праці, якої, до речі, боятися не потрібно, бо це є праця над собою, над своїм духовним самовдосконаленням.

Бажаємо Ліні Костенко довгих і добрих літ у безперервному творчому злеті, наснаги і сил, щоб її талант і досвід ще довго слугували нашому народові.